Текст 127

Текст 127 #

तच्-छोक-दुःखोपरमस्य पश्चाच् चित्तं यतः पूर्णतया प्रसन्नम् ।
सम्प्राप्त-सम्भोग-महा-सुखेन सम्पन्नवत् तिष्ठति सर्वदैव ॥ १२७ ॥
тач-чхока-дукхопарамасйа пачч читта йата пӯратай прасаннам
сампрпта-самбхога-мах-сукхена сампанна-ват тишхати сарвадаива

Когда отчаяния боль отступит, в сердце воцаряется блаженство предвкушения грядущей встречи.